Свято
"Українські
вечорниці”
Мета. Розширити
знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до
історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до
пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння
працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів.
Виховувати почуття патріотизму, шанобливе
ставлення до історичного минулого.
Обладнання. Українська піч, посуд, рушники,
національні костюми
хід свята
Вступ
1й учень Доброго дня, добрі люди!
2й учень Доброго вам здоров’ячка!
1й учень На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
І живуть тут люди
Добрі, працьовиті
І скажу до речі,
Ще й талановиті.
2й учень Землю засівають
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають
Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти…
То скажіть же, діти,
Що це за країна?
Всі Наша
Україна!
1й учень Здавна існувала у нашого народу чудова
традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше
сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
2й учень У листопаді наставала пора відносного
перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала
примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати,
влаштувати забави. 27 листопада – День Пилипа і Катерини 7 грудня були саме
такими днями. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже
чекають добрі господиня і господар.
(Діти під музику уходять. На сцені з’являються дід і баба)
сценка "дід
і баба"
Дід Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.
Баба Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.
Дід Вареники, борщ і каша,
В животі від них бурчить.
Баба Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?
Дід Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.
Баба Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!
Будь по-твоєму, спечу.
(Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)
Дід Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
(До зали) Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець
(Входить баба, сідає біля діда.)
Дід Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало, хліба -
Повна хата молоді.
Баба Танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці…А тепер?
(Чується стук і голоси за дверима.)
Хлопчик Господаре! Чи пустите до хати?
Вміємо співати, вмієм танцювати.
Дід Заходьте, хлопці, заходьте, дівчата!
Скоро і коровай в печі будемо виймать.
Якраз впору!
(Хлопці і дівчата заходять під музику(пісня «Добрий день вам, добрі люди»),
сідають на лаві. Баба посипає ноги попелом)
Гості Добрий
день вашій хаті! Помагай – бо і нашим і вашим!
Дід Доброго
здоров’я! Помагай-бо нашим!
Гості А
котрі ваші?
Баба
А ті, що господарів пошанували та до цієї хати примандрували!
Гості Спасибі!
Від теплого слова і лід розмерзає, а ми і подавно!
Баба За звичаєм тим давнім, гостям, що рідко
заходять треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.
Дід Дорогі гості, запрошуємо вас за столи
тесові. Хлопців просимо сісти по праву сторону.
Баба А
дівчат, за звичаєм, по ліву.
Бесіда про
листопад і народні прикмети, свята, звичаї
Дід А ну-мо,
парубки, дівчата,
Відгадайте загадку:
Каплі з неба, дахів, стріх,
Дощ холодний, перший сніг:
Почорнів від листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
Баба Листопад
– жовтню син, зими – рідний брат. Це місяць, у якого на похваті і віз, і сани.
А ще його в народі називали: напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист,
братчини.
Дівчина Братчини…
Яка незвичайна назва! Вперше чую це слово!
Хлопець А мені
бабуся розповідала, що братчини – це оглядин зими і зустріч першого снігу, так
звані, «обнови самоткані». До Свята Михайла, 21 листопада, який мав приїхати на
«білому коні» і сповістити про зиму, готували медові напої. На свято сходилися
всі мешканці, які брали участь у колективних іграх, пов’язаних із зустріччю
зими і першого снігу.
Дівчина Так ось чому
в народі кажуть: «На Михайла зима саньми приїхала»?
Хлопець Якщо на
Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна і гарна.
Дівчина А 4-го
листопада відзначали свято Казанської Божої Матері. Якщо цього дня небо
заплаче, то за дощем прийде зима.
Хлопець 14-го
листопада теж урочисте свято Кузьми і Дем’яна, які були ковалями і начебто
відкрили секрет вогню, виготовили перший плуг. Саме завдяки їм людина оволоділа
землеробством.
Хлопець Святим
без грішникам Кузьмі і Дем’яну приписується ще одна висока місія. Вони
захисники людей і тварин від укусів змій та інших гадів. На Кузьму і Дем’яна
відзначали зустріч зими, так звані курячі іменини. Вважалося, що в цей день,
14-го листопада, обов’язково буде мороз. Із цього приводу казали «Кузьма з
Дем’яном ковалі: закують дороги й річки – до весни не розкувати».
Дівчина А від
Пилипа – 27 листопада – починається піст. З цього дня жінки пряли кужіль на
полотно.
Дівчина В народі про
листопад казали: «Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути
мусить».
Хлопець Листопад
уриває дня, а накликає ночі.
Дід У
листопаді сонця, як у старої баби – чепуріння.
Баба Тю,
насмішнику! У тебе ж не жінка, а маків цвіт. Гарна хазяйка не літами, а
пирогами. А як дівкою була, я ж тебе причарувала.
Дівчина Дівчата,
бабуся Одарка чарувати вміють! Бабуню, ходіть-но сюди, ближче до нас. А ну
хлопці, гайда на двір! Не місце вам у хаті.
(Хлопці уходять з хати. Бабуся іде до дівчат)
Баба Ой,
дівчата, що вам стару слухать? Ну, та добре вже! Було колись так: «Як зацвіте
півонія чи рожа, то її стережуть, щоб ніхто не зрізав і дівочу долю не вкрав.
Мати цю першу квітку зриває і миє нею дочці коси, щоб мала добру долю. Дівчата
в любистку, чебреці та м’яті голову мили, щоб хлопці любили.».
Дівчина Було
колись так: як дівчина вже мала шити сорочку на весілля своєму молодому, то ще
й чари до того робила. Знайде десь крильця з кажана, сховає їх на дорозі і
чекає, поки її хлопець, три рази через них переступить. Тоді намотає на них
червоні нитки, закопає той клубок під порогом або десь там, де худоба пасеться
і чекає 9 днів. Через 9 днів викопує і тими нитками вишиває сорочку. То вже
означає, що її милий ніколи не зрадить.
Дівчина Мене бабуня вчила, що треба насипати в миску
каші і йти на двір, кликати судженого на вечерю, бити ложками по долонях.
Звідки пес загавкає, туди заміж підете.
Дівчина Півня принесуть,
кинуть перед ним жменю зернят,
поставлять дзеркальце, водичку й горнятко. Яким буде майбутній чоловік? Чи
господарем, чи п’яницею, чи франтом?
Дід Дівчата!
Ви ж такі молоді та гарні, вас і без чарів хлопці полюблять. Як гарну молодицю
побачу, все думаю: «Господи, забрав здоров’я, забери грішні думки!».
Баба Ти,
Миколо, думай, що кажеш! Не вернеться твоє, не вигадуй. Послухай краще, як
дівчата співають.
Пісня «В саду
гуляла…»
(співають дівчата)
* * *
В саду гуляла, квіти збирала
В саду гуляла, квіти збирала
Кого любила – причарувала
Причарувала серце і душу
Причарувала серце і душу
Тепер з тобою ходити мушу
Ой ти дівчина, гарна та пишна
Ой ти дівчина, гарна та пишна
Чом ти до мене гулять не
вийшла?
Я виходила – тебе не було
Я виходила – тебе не було
Я постояла та й повернулась
* * *
Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»
(Дівчата і хлопці співають у формі діалогу)
Наші хлопці вареників хочуть
Наші хлопці вареників хочуть
Навари, милая, навари, милая
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.
А я дров не маю, ви мої хороші,
А я дров не маю, хлопці мої гожі.
Нарубай, милая, нарубай, милая
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.
Я рубати не вмію, ви мої миленькі,
Я рубати не вмію, мої солоденькі.
Научись, милая, научись, милая
Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.
А я сил не маю, ви мої хороші,
А я сил не маю, хлопці мої гожі.
Не балуй, милая, навари, милая.
Пирогами пригости, мила,
чорнобрива.
Дівчина
Бач, які хитрі, вареників їм подавай! Ви хутче загадки відгадайте. Подивимось,
чого ви вартуєте.
Відгадування
загадок
Дівчина В лісі
росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося.
Хлопець Подумаєш,
ну й загадка! Стіл то, бо його скатертиною вкривають.
Дівчина Входить,
входить, а в хату не заходить.
Хлопець Двері.
Дівчина У хлів
іде без шкіри, а виходить з шкурою.
Хлопці Хліб.
Дівчата А в мене така загадка: «Чого хочеш – не
купиш, а що хочеш продати – не продаси?!»
Хлопець Такого
нема. За гроші все купиш.
Дід
Е ні, всього, діти не купиш. Моя відгадка така «Це молодість і старість». Бережіть,
дівчата, молодість, бо минає вона, як та весна, як у пісні тій: «Літа молодії,
де ж ви полинули, чи в огні згоріли, чи в морі втонули? Як в морі втопились,
припливіть близенько, як в огні згоріли, то болить серденько».
Дівчина Гарно
каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.
Хлопець Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два
боки та на три прискоки.
Інсценований
танок
Хлопець (співає,
пританцьовуючи)
Ой, дівчинонько, чи я ти?
Йди зі мною танцювати!
(на програш танцює)
Дівчина Танцювати можна
Тільки не з кожним.
(Танцює з
іншим)
Хлопець На дорозі жук, жук,
На дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!
(танцює)
Дівчина По дорозі
галка, галка,
По дорозі чорна.
Подивися, козаченьку,
Яка я моторна,
Яка я моторна.
Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш,
Бо я вередлива!
(танцює)
Український
народний танок
Дід Ой,
як хороше танцюють! А ще наш народ полюбляв жартувати. Тож давай те і ми
пожартуємо.
Жарти
Дівчина От так
диво – дивина:
Виріс ріг у кабана,
Льоха вбралася у пір’я,
Пси порили все подвір’я.
Хлопець А
лаписько в курнику
Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»
Лізуть горобці на квочку,
Щоб сховатись в холодочку.
Дівчина А ягнята,
мов коти,
Геть обсіли всі плоти.
Віл на яворі пасеться,
Кіт у кошику несеться.
Хлопець А індики
на воді
Плавають, мов лебеді.
А тепер скажіть мені –
Де тут правда, а де ні?
Всі Та
тут все переплуталось!
Сценка «Не мої ноги!»
(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)
Серед лісу, серед гаю у неділешній обід
Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.
Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.
Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.
- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим
світ. –
Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.
Сценка «Мрія»
А ще мрію ось про що.
Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив!
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре. Напримір,
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих,
І ніжки з холодцю свинячі,
Щоб з часником росли на них,
Замість лози росли ковбаси,
А листя все було б – млинці,
Земля була б з самої каші
Та з добрих свіжих потрухів!
Фінал
Дід Як же смачно розказує! Аж їсти
захотілося. За хороші пісні, за дотепні жарти, Одарочко, пригощай всіх
варениками!
Баба Оцей горщик візьміть з собою. Нині
такий звичай, що ся лишило добре од вечері, завтра їсти не можна, ані м’ясного,
ні масного нічого. Ото заберіть і бідним людям занесіть, одиноким.
Господарі Дякуємо
всім, хто завітав до нашої хати.
Дівчина (підносить хліб-сіль гостям)
Пригощайтесь, гості дорогії.
Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми
хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.
Хлопець А всім дітям, присутнім на нашому святі,
хочемо побажати рости добрими і працьовитими,
Дівчина Чесними і вмілими,
Хлопець Чуйними і творчими.
Дівчина
Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею.
Хлопець Щоб з малку вивчали традиції, історію свого
народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців!
| 
